Jobs subscription
Щодня ми бачимо, як дива стають реальністю завдяки великій волонтерській спільноті в межах нашої компанії. Спеціалісти та спеціалістки самотужки закривають десятки зборів, закуповують для захисників як одяг, так і дрони, навіть допомагають укладати міжнародні договори на дешевше пошиття військової форми. Цього року ми започаткували нагороду для тих, хто щодня відкриває своє серце і життя для інших. Ось історії кількох з них.
Плазма для аеророзвідки просто з київського офісу, вийти напряму на турецького виробника і запартнерити його з українськими виробниками одягу, залучити американську компанію, щоб та прислала 50 ноутів для наших військових.
Для Ігоря, сапорт інженера, брат його дружини став не лише близьким родичем, а ще співзасновником їхнього благодійного фонду. Сьогодні хлопці допомагають залучати донати та допомогу з цілого світу. Разом з Віктором Ігор почав спершу точково волонтерити, потім робили перші збори серед друзів. Після першого великого збору вони придблали автомобіль для розвідників. Ним військові хотіли вивозити тіла полеглих побратимів, сказали, що без хлопців не повернуться.
Наступним був тепловізор для дядька Ігоря, щоб моніторити потенційних ворогів, що переходили кордон. Гроші на нього зібрали буквально за кілька годин.
Згодом Ігор з Віктором заснували власний благодійний фонд “Спецбат”. Перш за все щоб спростити компаніям процес передачі ноутів або щоб донатили юридичні особи. До прикладу, щомісяця певну суму фонду перераховує друг Ігоря, який живе в Дубаї і має стартап. Допомагають і ІТ звʼязки, до прикладу, з закликом знайти ноути в компаніях. Зібрати гроші на один з приладів нічного бачення допоміг і Intellias. Якось одна з компаній у Києві, яка закривала офіс, передала “Спецбату” велику плазму для аеророзвідки.
“Віктор вийшов в Туреччині виробника зимового одягу для військових за якимось супер цінами. Потім знайшов якусь українську компанію і допоміг їм домовитись з турками, щоб наші брали в них тканину дешевше, і форма виходила дешевше”, – розповідає Ігор.
“Коли ти спілкуєшся з військовими, то просто не можеш ігнорувати і розумієш, що їм потрібна підтримка і допомога. Ризикуючи своїм життям і здоровʼям, думати самому, де знайти турнікет, це якось дивно. Я волонтерю, щоб бути чесним з собою, щоб бути спокійним, що ти не сидиш, склавши руки”.
За 70 кілометрів від Києва розташований притулок “Сіріус”. Живуть у ньому близько трьох тисяч собак. Альона Серебрянська, одна з наших тестувальниць, допомагає чотирилапим з харчуванням.
“Серед своєї команди я оголошувала збори, ми закупляли корм. Спершу я відвозила туди сама, а зараз з цим легше, бо магазини напряму везуть. Для того, щоб раз на день прогодувати притулок потрібно півтори тонни корму. Буквально, така кількість виглядає, як стіна з мішків”.
Як і в Олексія, досвід волонтерства в Альони дуже різноманітний. Вона каже, що не може довго сидіти без діла, тому завжди шукає свою нішу.
“Коли приходили великі фури з медикаментами, потрібна була людина, яка буде сортувати все по категоріях, скажімо, ліки, для серця чи шлунку. Це допомагало лікарям оперативно взяти потрібне, коли вони приїздили на склад”.
В Альони уже був попередній досвід роботи з медикаментами, тому вона дуже допомогла з сортування гумдопомоги у Львові, де опинились на початку вторгнення. Робила це в обідні перерви та після роботи.
Коли ж у травні повернулись до Києва, то продовжила допомагати. Плела маскувальні сітки.
Якось Альона зламала ногу, а потім завагітніла, тому вирішила змінити дещо свій фокус допомоги. Знову ж як і Олексій, робила вдома окопні свічки. Кілограмами купувала парафін, картон та банки збирали всім будинком. За зиму Альона зробила щонайменше 800 свічок. Але й на тому волонтерські проєкти у парі з сусідами не закінчились. Під час свят навіть діти комплексу згуртувались, маланкували та зароблені кошти передали на устілки для взуття військових.
Альона ж приєдналась до кулінарної групи будинку, яка готує домашню їжу для військових, що приїжджають на ротацію або відновлюються в госпіталях. Каже, що долучаються навіть пенсіонери, якщо не кулінарним хистом, то грішми на муку для смачнющих пиріжків. Якось на знак подяки військові з батальйону “Донбас” передали її маленькій донечці шеврон. Також Альона допомагає відправляти в госпіталі постіль, яку передають інші люди. Кастомізує її, так би мовити, з півтора чи двоспального комплекту на одиничний для госпітального ліжка.
“Треба знайти свою нішу, в якій тобі цікаво. Подобається електрика – роби дрони, любиш куховарити – шукай в цьому напрямку. Уже є дуже багато сформованих ініціатив, просто займайся тим, що тобі подобається. Якщо ти займаєшся своєю справою і розумієш, що це ще й допомога то і час знайдеться, і мотивація, і задоволення, будеш робити це не задумуючись”.
“Я є в одному Телеграм чаті, присвяченому гіківській культурі. Коли в когось з учасників чату народжується дитина, то ми всією активною спільнотою збираємо гроші молодим батькам. Нещодавно в одного з постійних учасників чату було поповнення у сімʼї. Він порадився з дружиною і запропонував замість купівлі подарунка задонатити всі зібрані кошти на потреби військовим, аби ті підписали снаряд підписати снаряд від їхнього імені й запустити, куди треба. Через активістку зі “Зграї” я знайшов хлопців з артилерії, яким потрібен був планшет, тож я ініціював збір, ми зібрали гроші таким чином закрили одразу два бажання”.
А ще Віталій Єрмаков, тестувальник в Intellias, один з активних членів ГО “Зграя”. Із засновницею, Євгенією Таліновською, він познайомився у 2019-му, коли в Чорнобильській зоні горіли торфʼяники. Активісти збирали донати та охочих закупити їжу та передати ДСНС-никам, які гасили пожежу. Очолювала ініціативну групу Євгенія.
Сьогодні ж Віталій разом зі “Зграєю” закриває найрізноманітніші потреби військових. Коли була загроза окупації Києва, допомогав закуповувати екіпіровку та спорядження для військових, ТРО, поліції. Спочатку допомагав на складі реорганізувати, видавати, вести облік екіпіровки, потім почав їздити на закупку, навіть коли столицею бігали ДРГ, а в небі літали російські ракети. Задля безпеки Віталій 2 місяці жив у штабі:
“Коли поступили розвіддані, що цілком ймовірно 12.03.2022 русіяни будуть заходити в Київ з Пущі-Водиці на північні околиці Києва, я забрав маму і перемістився задля безпеки в штаб. Там жив 2 місяці, волонтерив на місці зокрема 24/7 міг займатися видачею екіпіровки та спорядження, приймати та розвантажувати гуманітарні та медичні вантажі, приймати запити та відвантажувати гуманітарку, знову ж таки їздити на закупівлю, іноді по 3-4 рази на день”.
Після того, як минула загроза окупації Києва, Віталій почав займатись пошуком машин для військових, залучати іноземних донорів. Якось навіть фонд допоміг придбати парамедичні ноші, гроші зібрали всього за кілька годин і вже наступного дня вони відправились на передову. Коли у Миколаєві не стало питної води, бо росіяни підірвали водогін у Херсонській області, Віталій разом з волонтерами взяли балії на 1135 літрів, набрали води в Одесі та разом з іншим гумвантажем повезли в Миколаїв.
Також волонтери збирають використані електронні сигарети та передають їх студентам КПІ, вони та використовують акумулятори, щоб робити павербанки та акумулятори для дронів. Також Віталію добре вдається знаходити людям одне одного: ”Коли комусь щось треба, я відразу згадую, що цей може швидко знайти колеса для УРАЛу по нормальній ціні, той знає, де і який найкраще придбати ПНВ) і так далі”, – каже Віталій.
Кожні два місяці Віталій ще й здає кров, якщо є нагальна потреба, то робить це оперативно. На його рахунку орієнтовно 20-25 донацій.
“Після того, як можливість бути активно присутнім в штабі “ЗГРАЇ” зменшилась, я конвертував свої зусилля у віддалене функціонування і фінансову підтримку різноманітних зборів, пошук будь-якої можливої допомоги за нагальними потребами. Наприклад, з початку активного вторгнення мій добрий друг, який вже понад 10 років живе у Німеччині, відразу почав активно шукати всі необхідні речі для військових на складах і в магазинах та переправляти все це до України. Зокрема, завдяки йому придбали та відвантажили військовим файні німецькі саперні лопатки, наплічники, армійські шкарпетки, розвантажувальні системи, грілки та багато чого іншого.
Так, розумію, за 2 роки активного вторгнення часто нападає апатія, депресія, хочеться зачинитися у своїй мушлі та щоб тебе ніхто не рухав. Але проходить якийсь час, ти відновлюєшся і починаєш лупити далі.
Ось нещодавно неподалік від мого дому був прильот. Так, постресував, адреналін покипів трохи. В кожного, підкреслюю, в кожного з нас в Україні щодня може щось прилетіти. Але це не привід нічого не робити і скаржитись на “вигорання”.
“Сьогодні, окрім іншого, ми гуртом навіть фінансуємо очні ін’єкції для одного військового. Він потребує на невідкладне лікування: на війні майже осліп на одне око через осколок, бачить ним лише на 10%, зір в іншому оці теж почав критично падати. Йому буквально загрожує сліпота. Благодійні фонди не можуть фінансувати подібні заходи без офіційного запиту від військової частини, бо вони мають звітувати за кожну витрачену гривню. А отримати необхідні папери від ВЧ іноді майже неможливо через безглуздий рівень бюрократії”.
Волонтерство Олексія Шкарупи, C++ розробника, почалось ще в 2015 році. Його однокласник служив в АТО, тож Олексій був з ним на зв’язку і допомагав закривати різні потреби, зокрема, для військових медиків. Збирав гроші, самотужки купував медикаменти в аптеках та відправляв на позиції.
З початком повномасштабного вторгнення сфери допомоги Олексія значно збільшились. Зараз він збирає гроші та закуповує для Сил Оборони автівки, тепловізори, прилади нічного бачення, старлінки, зарядні станції, генератори, турнікети тощо.
Для того, щоб офіційно підтвердити свою волонтерську діяльність, Олексій подав необхідні документи в податкову інспекцію та зареєструвався в єдиному реєстрі волонтерів. Адже частково він став ще й «бухгалтером» в одному з військових госпіталів, тому суми, що проходять через рахунки, дійсно солідні. Канадська діаспора регулярно передає через Олексія чималу допомогу на лікування важкопоранених, а облік цих грошей необхідно підтверджувати документально.
З початку повномасштабного вторгнення Олексій зібрав понад три мільйони гривень. Але рук у нього вистачає і на те, щоб зігріти захисників на передовій. Вдома Олексій робить окопні свічки. Передав у бліндажі 50+ кілограмів свічок.
“Нам потрібно, аби військові були забезпечені, це важливо не лише для, але має бути важливими й для нас. У мене росте дитина, я розумію, що мої діти будуть займатись тим же, бо нас як націю хочуть знищити. Чи це не привід, щоб почати діяти?!”
“Усе починалось з різних зборів на ремонт і комплектування автомобілів, зарядними станціями, потім вже грілками, раціями, дронами, антенами тощо”, – пригадує Ярослав, DevOps інженер. А ще він неодноразово допомагав знайти деякі технічні засоби через запити до благодійного фонду Intellias.
За місяці волонтерства у Ярослава налагодились звʼязки з іншими волонтерами, тому він завжди, є до кого звернутись за порадою чи знайти відповіді на певні питання. Якщо у певному запиті Ярославу не вистачає знання, то він консультується зі знайомим.
“Розумію, що на фронті у захисників немає ні часу, ні можливостей, ні ресурсів собі щось шукати”.
Допомагає волонтеру і дружина, не лише порадою, а й з вихованням двох дітей, особливо, коли Ярослав у волонтерському процесі: шукати-купити-доставити-відзвітувати.
“Вважаю, що без волонтерів наші захисники не можуть ефективно протистояти окупанту, адже наша армія хоч і розвивається, але подекуди не так швидко, як хотілося б. Моє повідомлення до тих, хто думає здаватись чи опускати руки: ми переможемо, але потрібно працювати над собою і над спільною перемогою! Кожен має робити свою малу частину і не забувати про неї! Моя мотивація – це майбутнє моїх дітей і сім’ї на своїй вільній землі!”
Таких неймовірних історії допомоги та свідомих вчинків у нас десятки. Ось ще кілька фактів про наших щоденних героїв та героїнь в тилу:
Також Аліна займається дослідницькою діяльністю у сфері військового лідерства спільно із Центром Лідерства УКУ. Йдеться про проведення тренінгу із лідерства у критичних умовах для цивільних, а також для військових керівників.
Дякуємо, усім IntelliPeople з різних куточків світу, які щодня долучаються до перемоги нашої країни. Будьмо опорою для Сил оборони, завжди.
Усі актуальні збори нашого благодійного фонду Intellias можна знайти на сайті.
The best vacancies, are waiting for you!
We picked vacancies that suit your skills!
